Один Мамо День: ранок (частина 1)

Якось домовилися з деякими мамами показати свій типовий день. Але без прикрас: із брудним посудом, домашнім безладом та дитячими істериками. Бо ідеальна картинка буває тільки в Instagram, а за кадром залишається наше реальне життя.

Не люблю багато знімати відео. Тому зробила це в своєму стилі – із картинками-колажами. Та виявилося, що одна пулікація буде безмежна. Та і часу на неї просто не маю. Тому поділила на три частини. І тут запрошую вас до першої із них.

Додам, що це не є моїм блогом. Точніше цей сайт є для мене чернеткою для різних ідей. Практично всі вони тут приховані, нікому невідкриті. Швидше за все і ці три публікації згодом закрию, і залишу тільки для власних спогадів.

1. Доброго ранку, країно

Мій день починається по-різному, але найчастіше із 4:30 до 5:00. Ні, це зовсім не означає, що я встаю так рано. Просто менший хлопець уже крутиться у своєму ліжечку, кряхтить і спати більше не збирається.

Та ми маємо свого чарівного кролика Alilo, який допомагає у найскладніших ситуаціях. Я просто вмикаю улюблені дитячі пісеньки і ставлю на режим нічної лампи (світиться голова та вушка). Кнопки можна заблокувати, щоб нічого не перемикалося.

Забираю до себе в ліжко пульта від кролика, щоб можна було підкорегувати звук, чи увімкнути інші пісні. Єдиний мінус – звук теж можна змінювати за допомогою хвостика, покрутивши його. Так малеча періодично прикручує його, а потім покрикує, коли не має музики.

І тепер я можу ще подрімати. Або почитати з телефону, все залежить від того, скільки разів за ніч я прокидалась.

Встаю о 5:40 (хоча цього разу видно, що заспала) і разом із хлопцем йдемо в душ.

2. Без душа я просто не прокинуся

Раніше я, перед тим як зайти в душову кабіну, завжди ховала котячий туалет. Та якось зараз трохи хлопець відстав від нього, тому просто приймаю ранковий душ.

Малеча в цей час розважається по своєму, перевертаючи горшок, підставку, або сидить дивиться на мене, стукаючи в душову кабіну. Та, не зважаючи на це, я можу у спокої прокинутися під душем.

3. Де моя КАВА?..

Далі Деніса переодягаю і відпускаю будити брата. На годиннику десь 6:00.

Після ранкових процедур, маю час на каву. Не завжди спокійну, але необхідну. Люблю ці чашки Starbucks. Це вже друга. Перша років 2 була у мене і тільки посудомийна машина трохи затерла малюнок на ній. Це було не критично, але новорічна червона версія мені нагадала, що час змінити на нову.

Для мене кришка на чашці – просто must have. Я рідко у спокої п’ю каву, частіше паралельно із якоюсь дитячою активністю. І якщо я сама інколи не перевртаю чашку, то хтось із дітей це зробить. Тому ці 1-2 секунди кришка допомагає не розлити каву, поки я не підхоплю її.

А тим часом хлопці займаються своїми справами…

4. Не забуваємо про садочок

Звичайно, такий ранній ранок – це не тільки ініціатива Деніса. Тьомакі теж о 6:50 виїжджати в садочок з татом. Так рано тому, що робота починається о 8:00, як у більшості. Тому, щоб не потрапити в затори, виходять рано.

Десь о 6:30 починаю хлопцю прасувати одяг. Спостерігаю за меншим, який підглядає в дирку під дверима до ванної кімнати. Зізнаюсь, що це одна із улюблених забав.

За вікном сьогодні неймовірний туман, але вже досить світло. Я встигла трішки прибратися у дитячій кімнаті, а Тьомака сам складає свою піжаму.

Незмінна частина ранкового ритуалу – чищіння зубів під пильним оком Деніса. Насправді він зажди десь, де є Тьома, коли той вдома.

Останні хвилини – Тьомака одягається. Я паралельно збираю нашу сумку, бо за 1,5 години ми теж залишимо дім. Але Деніс має свої справи у сумці, та витягає “дорожню” книжку почитати.

Всі майже пішли… В цей момент малеча завжди проводить їх та покрикує, бо не любить, коли уходять. Чи може хоче, щоб його забрали. Поки не зрозуміла. А у нас починається наша активна частина дня.

5. Що можна встигнути за 1,5 години?

Починаємо завжди із … ліків. Малеча має свій набір ранкових та вечірніх препаратів, які щодня треба вживати. Зокрема ранкові – це Еутирокс для щитоподібної залози та суплемент заліза (гемоглобін досить низький).

Важливе правило ранкових ліків – до прийому мінімум 1,5 години не їсти та півгодини після. Тому вранці це трохи не так просто. Малеча із 5:00 уже залишається без молока. І ті останні 30 хв теж часто буває досить нервова вже.

Паралельно я збираю перекуси в дорогу. Скажу, що часто цього вистачає як раз до повернення додому. Він звик гризти ті гречані палки, вже не кажу про улюблені пюрехи.

Але сьогодні у нас 2 заняття із інтервалом в півгодини, в різних місцях. Тому не завжди буде час перекусити молоком.

Раніше я в ці 30 хв до сніданку встигала ще із малечою позайматися. Насправді по часу нічого не змінилося, просто дитина голодна і не налаштована щось робити по моїх задумках. Тому просто даю йому спокій, а сама роблю домашні справи.

Розбираю посудомийну машину, готую обід, знову і знову відкладаю якісь речі по місцям (цей процес взагалі безкінечний)…

6. Смачного сніданку

Зізнаюсь, що сніданки у нас досить одноманітні… Змінюється каша, фрукт, або “дорослий” початок дня може бути абсолютно інший – омлет, чи млинці. Але найчастіше роблю те, що швидко. Дуже не люблю готувати.

Гречані пластівці найчастіше, кілька разів на тиждень – пшоняні (дуже любимо корисні пшоняні, але при проблемах із щитоподібною залозою їх можна 1-2 рази на тиждень, так само як і броколі).

Далі додаю банан, або потерте яблуко. І натуральний йогурт на кокосовому молоці без цукру (такий веганський). Оскільки глютен та лактоза – не наша тема, то вівсянка та звичайні молоко, йогурти ми не вживаємо. Точніше це про Деніса.

У мене звичайний натуральний йогурт, не має фрукта, але є мед і трохи солодких пластівців до каші.

Від самого початку, надивившися як годувала дитину наша логопеда, я роблю це в подібний спосіб. Він сить у мене на руках за дорослим столом. Я тоді можу контролювати його руку, використовувати її для їжі ложкою, ну або просто так годувати його. Це вже звичка для нас обох. Тому стільчика для годування ми прибрали, щоб місце не займав на кухні.

Хоча вечеря у нас більш вільна по своїй формі. Можемо сидіти на столі, або частіше стояти у доставці до столу. Тут головне хоч якось нагодувати уже сонного та стомленого хлопця.

Більше того, із слюнявчиками ми теж не дружимо від початку. Не скажу, що він їх стягує, швидше я про них забуваю. Тому завжди після їжі футболка чи кофта викидається до коша на прання.

Після кожного прийому їжі кухня виглядає як розвалини. Без перебільшення. Але завжди намагаюся прибрати її перед виходом. Рідкі винятки, коли просто часу не вистачає. Бо повернутися втомленою додому і зустріти цей безлад – вище моїх сил.

7. Готові до виходу

Перед виходом дивлюся на погоду, яка каже: 1 градус тепла. Але має бути всі +13. Маємо майже 08:30 і виходимо.

Заняття у нас на 10:15, але дуже важливо, щоб дитина в дорозі поспала. В останній час із цим не складається і засинає після заняття. Та в нас два заняття, тому без сну буде просто катастрофа.

Виходимо у затуманений Вроцлав… Сіро, холодно, але доведеться трохи пройтися вулицею, щоб малеча приспалася. Принаймні у мене був такий план.

Далі буде…