Як розвивати концентрацію уваги у діток до 2-х років

Живемо у такі гарні часи, коли знайти ідею для заняття із дитиною, не складає жодної проблеми. Те саме із книжками, їх зараз дуже багато – якісних, цікавих, як раз для діток від народження до 2-х років.

Концентрація дитячої уваги: 5 порад на початок

Та як зацікавити дитину тими кльовими кубиками, чи популярною книжкою, коли вона не сидить на місці? Коли кубики в кращому випадку (бо хоч якусь увагу проявляє до них) розлітаються одним рухом по всій кімнаті, а книжка закривається на другій сторінці. А ми тільки безрадно спостерігаємо цю картину, бо стільки ж було підготовлених цікавих ідей…

Звичайно, можна чекати, коли дитина дорослішатиме і час концентрації її уваги збільшуватиметься. А можна маленькими кроками працювати над цим.

Насправді – концентрація уваги – дуже важлива і в садочку, і в школі. Від цього залежать успіхи дитини у навчанні, тому починати варто рано.

Якщо для старших діток (від 2-3-х років) уже є досить багато вправ для розвитку цього вміння, то із малюками складніше. Для себе цю тему ще досліджую, випробовую, але кілька корисних заміток вже маю.

5 порад як працювати із концентрацією дитячої уваги

1. Збільшуємо час заняття

Головна мета – це збільшити час, протягом якого дитина займатиметься якоюсь однією справою: читатиме ОДНУ книжку, гратиметься однією іграшкою, робитиме одне завдання.

У мене в цьому була помилка. Бо, не зважаючи на те, що ми щодня протягом 30-40 хв займалися різними заняттями для розвитку, то цих занять було дуже багато. Навіть старалася більше встигнути. А цього не варто робити.

2. Читаємо книжки

Але знову ж таки, на один раз беремо ОДНУ книжку. Якщо дитина сама здатна вибрати бажану – ще краще. І починаємо читати, гортати, розглядати картинки, говорити різними голосами, імітуючи звірят, трактора і тд.

Коли книжка закінчиться – не зупиняємося. Можна далі захоплювати увагу дитини та стимулювати її ще раз прочитати цю саму книжку. Наша мета – не тільки отримати користь від роботи із книгою, а видовжувати час концентрації над однією справою.

Наступного разу – беремо іншу книжку. Якщо маємо більше часу, ніж на прочитання однієї книги, то варто зробити активну перерву – погратися в м’ячика, побігати і тд. А далі перемикати увагу на нову річ, і, мабуть, варто вже на іграшку, чи заняття.

3. Від початку до кінця

Тобто радять не піддаватися дитині, коли вона хоче гортати книжку від кінця до початку, закривати завчасно.

Звичайно, якщо дитина сама взяла собі книжку і сама нею займається, то це вже її справа як вона гортатиме. Говорю про конкретні спільні заняття із малечою.

4. Завдання має бути закінчене

Коли робимо якусь вправу, складаємо пірамідку, або читаємо книжку, дуже стараємося ЗАКІНЧИТИ РОБОТУ.

Навіть якщо дитина вже взагалі не хоче сидіти, намагаємося у пришвидшеному темпі це зробити, але таким чином вчити, що є початок і кінець чогось. Щоб не кидати почату справу на середині.

5. Використовуємо всю свою фантазію

Якщо беремо гратися пірамідку, то крім стандартного надівання кілець, завжди можна їх пускати, вкладати до якогось відерця, показувати на них кольори і тд. Тобто, щоб видовжити час уваги на одній речі, варто вигадувати різні забави із нею. Тоді увага дитина не втрачатиметься.

Звичайно, це тільки початкові поради. Але буду рада, якщо поділитеся власним досвідом:)